Ефективне лікування постійної закладеності носа

Ефективне лікування постійної закладеності носа

Закладеність носа — один з клінічних симптомів захворювання, впоратися з яким можна тільки за умови точного встановлення причини його появи. Зауважимо, що постійна закладеність носа може призвести до розвитку таких ускладнень, як інфекції нижніх дихальних шляхів, отит, зниження слуху, порушення сну, запаморочення, головний біль, тому нехтувати цим симптомом не рекомендується.

Насамперед, потрібно розібратися, з чим може бути пов’язана закладеність носа. Отже, причиною може бути:

  • алергічна реакції;
  • тривале використання назальних препаратів із судинозвужувальним ефектом;
  • часте переохолодження;
  • розростання носової слизової;
  • зміна клімату;
  • викривлення носової перегородки;
  • порушення гормонального стану;
  • розлад роботи нейровегетативної системи;
  • сухість повітря в будинку;
  • гайморит;
  • поліпи в носових ходах;
  • аденоїди.

Це далеко не повний перелік причин, які можуть призвести до закладеності носа. Для діагностики важливо звернути увагу на супутні ознаки. Можливо, також спостерігається:

  • закладеність у вухах;
  • сухість в горлі;
  • головний біль;
  • кашель;
  • слизові / гнійні виділення з носових шляхів;
  • гіпертермія;
  • сонливість;
  • слабкість;
  • больові відчуття в навколоносовій області;
  • відчуття чужорідного тіла в носі;
  • деформація носа (вроджена, після травми, хірургічного втручання);
  • шум у вухах;
  • шийна лімфаденопатія.

Після оцінки клінічних симптомів лікар визначає, які інструментальні методи будуть найбільш інформативними в даному випадку. Він може призначити.

  • Рентгенографію, яка може показати наявність рідини в навколоносових пазухах.
  • Ендоскопічне дослідження, в процесі якого вдається візуалізувати чужорідні тіла, новоутворення, запальні процеси.
  • Аналіз крові (загальноклінічний, біохімічний).
  • Аналіз слизу з носових ходів.
  • Алергопроби.

Лікування хронічної закладеності носа безпосередньо залежить від етіології хвороби. Терапія призначається індивідуально з урахуванням тяжкості патологічного процесу, наявності супутніх захворювань.

Немедикаментозне лікування включає:

  • Зволоження повітря (60-70%).
  • Корекцію раціону харчування з виключенням продуктів, які найчастіше викликають алергію (цитрусові, шоколад, морепродукти).
  • Регулярне вологе прибирання в приміщенні.
  • Заміну побутової хімії, косметичних засобів на гіпоалергенні.
  • Попередження контакту з тваринами.

Медикаментозна терапія може включати місцевий вплив.

  • Промивання носових ходів сольовим розчином.
  • Санація інфекційних порожнин за допомогою антисептиків.
  • Протаргол (розчин срібла) — використовується у вигляді крапель.
  • Судинозвужувальні препарати на основі ксиметазоліна, фенілефрину та інших речовин. Їх дія полягає в спазмі судин, що призводить до зменшення набряку тканин і закладеності носа.
  • Муколітики — призначаються при закладеності носа, коли в навколоносових пазухах знаходиться густий секрет. Вони зменшують в’язкість секрету, стимулюють його відтік.
  • Гормональні засоби — надають виражену протизапальну дію.
  • Препарати на основі кромоглікату натрію — ефективні при алергії.
  • Антигістамінні засоби.

Крім того, лікар може рекомендувати системне лікування із застосуванням антибактеріальних, противірусних, антигістамінних препаратів.

Якщо медикаментозне лікування не приносить ефекту, ЛОР-лікар розглядає питання про часткову деструкцію слизової оболонки нижніх раковин носа за допомогою електрохірургії, ультразвукових хвиль, кріотерапії або лазера. Також лікар може проводити вирівнювання носової перегородки, підслизову вазотомію, конхотомія, видалення поліпів, аденоїдів, онкологічних новоутворень.

Статтю підготувала лікар-отоларинголог Стратій Катерина Василівна

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *