Рак товстої кишки вбиває частіше, ніж рак легенів

Рак товстої кишки вбиває частіше, ніж рак легенів

Рак кишечника — злоякісна патологія, яка представляє собою пухлину нижніх відділів травного тракту. Згідно з статистикою, рак кишківника вважається захворюванням з поганим прогнозом для життя, проте при своєчасній діагностиці є великі шанси на успішне лікування. Останнім часом кількість зареєстрованих випадків хвороби істотно зросла, в тому числі й смертність від раку.

У більшості випадків злоякісний процес локалізується в товстому відділі. Найчастіше патологія реєструється в розвинених країнах, що пов’язано з особливостями харчування, способом життя. Рак ободової кишки займає 40% випадків, рак сліпої, ректального відділу — 20%, а сигмовидної — 10%.

Найчастіше захворювання стосується чоловіків 40-70 років, проте в останні роки відзначається омолодження патології, що істотно погіршує прогноз. У цьому віці рак прогресує повільніше, ніж у 30-річних людей, що пов’язано зі швидким кровообігом у молодих, високим ризиком розвитку метастазів.

Згідно з даними ВООЗ, захворюваність на рак кишечника з кожним роком буде збільшуватися, що пов’язано з поганою екологією, низькою якістю продуктів харчування, способом життя.

Прогноз виживання в середньому дорівнює 48 %, після хірургічного втручання — 35-75%. Ефективність лікування і тривалість життя пацієнта безпосередньо залежить від типу пухлини, темпів розвитку патології, стадії, на якій був виявлений рак, а також загального стану здоров’я людини (наявності супутніх захворювань). Крім того, є ризик рецидиву в 38 % випадків, що також необхідно контролювати за допомогою інструментальних методів діагностики.

Одним з інформативних методів обстеження кишковика є відеоколоноскопія. Її рекомендується проводити:

  • з профілактичною метою 1 раз в 5 років людям після 35-ти років (для попередження розвитку раку), особливо при обтяженій спадковості, коли у родичів був діагностований колоректальний рак;
  • для первинного виявлення пухлини;
  • для оцінки результатів після операції.

Завдяки візуальному контролю вдається ретельно оглянути слизову оболонку органу, виявити патологічну тканину і взяти її для біопсії. Колоноскоп має камеру, яка багаторазово збільшує зображення, що дає можливість виявити навіть невеликі зміни в тканинах.

Колоноскопія призначається не тільки для діагностики злоякісної пухлини, але й для виявлення:

  • ерозій;
  • виразкових дефектів слизової;
  • дивертикулів;
  • поліпів;
  • джерела кровотечі;
  • запальних процесів.

Показанням для проведення колоноскопії є:

  • больовий синдром в області живота, анального отвору;
  • кров у калових масах;
  • зниження апетиту;
  • часті закрепи, діарея;
  • зниження маси тіла;
  • біль у животі при дефекації, кашлі;
  • вроджені аномалії розвитку;
  • метеоризм.

До числа протипоказань слід віднести:

  • явні симптоми перитоніту, як наслідок порушення цілісності стінки кишечника;
  • профузна кровотеча з кишківника;
  • нестабільна гемодинаміка, коли для підтримки артеріального тиску необхідні вазопресорні препарати;
  • ранній період після інсульту;
  • неконтрольовані психічні розлади;
  • гостра кишкова непрохідність.

За допомогою колоноскопії можна діагностувати:

  • вроджену аномалію розвитку (мегаколон, доліхосигма);
  • злоякісну пухлину;
  • дивертикулез;
  • поліпи;
  • неспецифічний виразковий коліт;
  • хворобу Крона;
  • хронічний коліт.

В ході ендоскопічного дослідження лікар бере матеріал для гістологічного аналізу, на підставі результатів якого встановлюється тип пухлини, визначається лікувальна тактика. Якщо людина відчуває страх перед обстеженням, їй може бути запропоновано проведення дослідження під наркозом. Чим раніше буде виявлена ​​пухлина, тим краще прогноз для життя.

Статтю підготував лікар-хірург, проктолог Майборода Віктор Володимирович

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *