УЗД – найдоступніший та інформативний метод діагностики захворювань

УЗД – найдоступніший та інформативний метод діагностики захворювань

Ультразвукова діагностика на сьогоднішній день широко використовується в усіх галузях медицини, що обумовлено високою інформативністю, безпекою та відсутністю больових відчуттів. Маючи на увазі ці факти, УЗД дозволяється призначати як малюкам, вагітним (для визначення стану плода), так і людям похилого віку.

До числа обмежень для проведення дослідження слід віднести порушення цілісності шкіри, а також гнійні висипання в місці контакту з датчиком. Крім того, дещо змінити результати діагностики може ожиріння і погана підготовка пацієнта до УЗД.

До речі, інформація про те, що УЗД не вимагає ніякої підготовки і може виконуватися в будь-який час, не зовсім правильно. Справа в тому, для дослідження молочних залоз, щитовидної залози, шийних лімфовузлів підготовка не потрібна.

Що не можна сказати про УЗД органів черевної порожнини, малого тазу. Так, підготовка може включати:

  • Дотримання дієти напередодні обстеження (відмова від продуктів, що підвищують газоутворення в кишечнику — бобові, чорний хліб, квас, капуста, свіжі овочі).
  • Розширений питний режим (до 2 літрів негазованої води) за декілька годин до УЗД жіночих статевих органів. Для більш чіткої візуалізації потрібно наповнення сечового міхура.

Незважаючи на всі нюанси, ультразвукове дослідження вважається найбільш доступним і простим у проведенні. Початком розвитку ультразвуку вважається 19 століття. У медичній практиці він став застосовуватися з 50-х років, після чого УЗД отримало повномасштабне поширення. Вперше 3D-УЗД була проведена японськими вченими в кінці 80-х років 19 століття.

В основі УЗД лежить принцип ехолокації. Так, датчик випромінює хвилі високої частоти, які при контакті з тканинами різної щільності відображаються в приймаючий пристрій і з’являються на екрані монітора у вигляді тіней. Залежно від тканинної щільності тіні мають темний або більш світлий відтінок.

Тільки кваліфікований лікар може точно встановити локалізацію, розміри органа, виявити патологічну тканину і охарактеризувати її. За допомогою УЗД можна обстежити далеко не всі органи, а тільки ті, які заповнені рідиною або складаються з щільної тканини. Ультразвукові промені погано проходять через повітря, ось чому дослідження кишечника, шлунка таким чином не проводиться, а для більш щільного контакту датчика з поверхнею шкіри використовується спеціальний гель. З огляду на це, можна зробити висновок, що не всі захворювання вдається діагностувати шляхом УЗД, проте таких не так багато.

Методика часто застосовується в гастроентерології (жовчнокам’яна хвороба, кіста печінки), урології (простатит), кардіології (пороки серця), ендокринології (гіпертиреоз), гінекології (полікістоз яєчників) та інших сферах медицини.

Зауважимо, що ультразвук не є абсолютно безпечним, як вважають деякі люди. Однак в порівнянні з іншими методами діагностики УЗД — найбільш щадний спосіб виявлення патології. Ось чому його широко використовують в неонатології, акушерстві та гінекології. Завдяки УЗД лікарю вдається обстежити орган, а в разі виявлення проблеми вирішувати питання про використання інших, більш точних методів діагностики.

Ультразвукове дослідження органів малого таза можна виконувати як вагінальним датчиком, так і трансабдомінальним. Існує думка, що для встановлення факту вагітності не можна використовувати вагінальний датчик. Це помилково, так як датчик вводиться неглибоко в піхву, а плід прикріплюється до стінки матки, тому не відчуває механічний вплив.

Протягом всієї вагітності зазвичай достатньо трьох УЗД (на 12, 20, 33 тижні), але при необхідності лікар може направити жінку на позаплановий огляд.

Статтю підготувала лікар з ультразвукової діагностики Сопіна Ніна Володимирівна

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *